Gomosek #623 14 января 2013 уверен?папа зенитчика сел за его комп? Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
banditwp #624 14 января 2013 уверен?ну будем надеятся на лучшеевидит бог я до капли отжал Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
banditwp #626 14 января 2013 зенитчик, хотели бы вы залямзать копченого ? Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
1k.Fan #628 14 января 2013 Зенитчик блять успокойся, никому не нужна твоя баба, ты ей выебуешься как-будто она мисс мира нахуй, хотя на самом деле ты понимаешь, да?из 30+ страниц написанной ебаты, по моему это самый адекватный пост, он ставит точку над вашей возбужденной фантазией. Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Бутусаф #629 14 января 2013 мисс мира далеко до нее по красоте и интеллекту + творческая личность, читает умные книги, пишет стихи и прозуhttp://www.poetryclu...or.php?id=10622 занимается живописью и фотографией без обид, но фотографиями каждый ебанат сейчас занимается, а стихи на украинском это просто ебаный стыд. Призадумайся. Хотя по фоткам клевая. Правда Хлоя намного более заебись будет. настоящих гениев признают лишь после смерти Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Гость Zenit4ik! #631 14 января 2013 да все стихи если они не на русском - ебаный стыд, оке Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Keusar #633 14 января 2013 (изменено) бля гомосек Изменено 14 января 2013 пользователем Keusar Скрытый текст Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
AkaRRi #634 14 января 2013 У гомосека деваха то есть? Что вижу то и говорю... Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
LittlePlanet #638 14 января 2013 ФантазёрЗато я реалист хуй видал такие клавы Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
Bang #639 14 января 2013 Двоє (Микитка & Ксюша) - Привіт… - Привіт… тобі холодно? - А тобі? - З тобою – тепло… - Мені теж… де це ми? - Це так важливо?... - Мабуть що ні… якщо твоя долоня у моїй…. - А моя – у твоїй долоні… - Чому я не можу почути стукіт свого серця?... тільки як твоє калатає… - Я теж… чую один стукіт… - Значить… - …наші серця б*ються одночасно…. _____________________________________________________ - Я боюсь тебе втратити… - сказав він. - Не бійся, бо втратиш… - … чому? - Все чого ми боїмось, збувається, тому не бійся… Я не хочу, щоб ти мене втратив… - Обіцяю зроблю все можливо, щоб зберегти… хіба ти сама підеш… - Я не піду… хіба ти проженеш! - Не прожену… бо люблю… - Я теж… люблю… тебе… сильно… __________________________________________________ Падав снігопад… кружляли сніжинки… вони двоє у пустому парку… тільки сніг і вони. Він запорошив усе, вкрив їх своїм покривалом… - Глянь, які лапаті сніжинки - Такі красиві і всі різні… - Так… наче люди, кожен особливий) - А глянь на ці дві, що зчепились разом… - Наче ми… - Продовжуєш мої фрази? - А не можна? - Можна… - Я бачу все крізь мереживо сніжинок, що у мене на віях… - Я також) - Я знала, що ти це скажеш :D - Ти завжди знаєш, що я скажу… навіть нічого не приховаєш) - Зате ти часто знаєш про що я думаю… - В тебе долоні теплі… дійсно теплі й не холонуть) - Так би навічно тут залишитись… - У цьому снігопаді….) _______________________________________________ Небо дивилось зверху на молоду пару, що задумливо лежали на весняній галявині. - Скільки на небі зірок… - Багато… і всі такі різні і яскраві… - А знаєш, що нам дається лише одна спроба зловити справжню? - Це точно… ти крадунка моїх думок…) - А ти – моїх слів) - Ну тоді ти… …Не кажи нічого..) Двоє подивились один на одного, і у їхніх очах можна було побачити відображення усміхненого неба, по неосяжній щоці якого скотилась стрімка сльоза далекої зірки… Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
LittlePlanet #640 14 января 2013 Двоє (Микитка & Ксюша) - Привіт… - Привіт… тобі холодно? - А тобі? - З тобою – тепло… - Мені теж… де це ми? - Це так важливо?... - Мабуть що ні… якщо твоя долоня у моїй…. - А моя – у твоїй долоні… - Чому я не можу почути стукіт свого серця?... тільки як твоє калатає… - Я теж… чую один стукіт… - Значить… - …наші серця б*ються одночасно…. _____________________________________________________ - Я боюсь тебе втратити… - сказав він. - Не бійся, бо втратиш… - … чому? - Все чого ми боїмось, збувається, тому не бійся… Я не хочу, щоб ти мене втратив… - Обіцяю зроблю все можливо, щоб зберегти… хіба ти сама підеш… - Я не піду… хіба ти проженеш! - Не прожену… бо люблю… - Я теж… люблю… тебе… сильно… __________________________________________________ Падав снігопад… кружляли сніжинки… вони двоє у пустому парку… тільки сніг і вони. Він запорошив усе, вкрив їх своїм покривалом… - Глянь, які лапаті сніжинки - Такі красиві і всі різні… - Так… наче люди, кожен особливий) - А глянь на ці дві, що зчепились разом… - Наче ми… - Продовжуєш мої фрази? - А не можна? - Можна… - Я бачу все крізь мереживо сніжинок, що у мене на віях… - Я також) - Я знала, що ти це скажеш :D - Ти завжди знаєш, що я скажу… навіть нічого не приховаєш) - Зате ти часто знаєш про що я думаю… - В тебе долоні теплі… дійсно теплі й не холонуть) - Так би навічно тут залишитись… - У цьому снігопаді….) _______________________________________________ Небо дивилось зверху на молоду пару, що задумливо лежали на весняній галявині. - Скільки на небі зірок… - Багато… і всі такі різні і яскраві… - А знаєш, що нам дається лише одна спроба зловити справжню? - Це точно… ти крадунка моїх думок…) - А ти – моїх слів) - Ну тоді ти… …Не кажи нічого..) Двоє подивились один на одного, і у їхніх очах можна було побачити відображення усміхненого неба, по неосяжній щоці якого скотилась стрімка сльоза далекої зірки…ты че конченый , нахуй ты на не понятном языке для нормального общества пишешь Поделиться сообщением Ссылка на сообщение
