ПРЕДСМЕРТНОЕ ПИСЬМО ГАБРИЭЛЯ ГАРСИИ МАРКЕСА

[1ntense]

Если бы на одно мгновение Бог забыл, что я всего лишь тряпичная марионетка, и подарил бы мне кусочек жизни, я бы тогда, наверно, не говорил всё, что думаю, но точно бы думал, что говорю. Я бы ценил вещи, не за то сколько они стоят, но за то, сколько они значат. Я бы спал меньше, больше бы мечтал, понимая, что каждую минуту когда мы закрываем глаза, мы теряем шестьдесят секунд света. Я бы шёл, пока все остальные стоят, не спал, пока другие спят. Я бы слушал, когда другие говорят, и как бы я наслаждался чудесным вкусом шоколадного мороженного.

 

Если бы Бог одарил меня ещё одним мгновением жизни, я бы одевался скромнее, валялся бы на солнце, подставив тёплым лучам не только моё тело, но и душу. Господь, если бы у меня было сердце, я бы написал всю свою ненависть ко льду и ждал пока выйдет солнце. Я бы нарисовал мечтой Ван Гога на звёздах поэму Бенедетти, и песня Серрат стала бы серенадой, которую я бы подарил Луне. Я бы полил слезами розы, чтобы почувствовать боль их шипов и алый поцелуй их лепестков...

 

Господь, если бы у меня ещё оставался кусочек жизни, я бы не провёл ни одного дня, не сказав людям, которых я люблю, что я их люблю. Я бы убедил каждого дорогого мне человека в моей любви и жил бы влюбленный в любовь. Я бы объяснил тем, которые заблуждаются, считая, что перестают влюбляться, когда стареют, не понимая, что стареют, когда перестают влюбляться!

 

Ребёнку я бы подарил крылья, но позволил ему самому научиться летать. Стариков я бы убедил в том, что смерть приходит не со старостью, но с забвением. Я столькому научился у вас, люди, я понял, что весь мир хочет жить в горах, не понимая, что настоящее счастье в том, как мы поднимаемся в гору.

 

Я понял, что с того момента, когда впервые новорожденный младенец сожмёт в своем маленьком кулачке палец отца, он его больше никогда его не отпустит. Я понял, что один человек имеет право смотреть на другого свысока только тогда, когда он помогает ему подняться. Есть столько вещей, которым я бы мог ещё научиться у вас, люди, но, на самом-то деле, они вряд ли пригодятся, потому что, когда меня положат в этот чемодан, я, к сожалению, уже буду мёртв. Всегда говори то, что чувствуешь, и делай, то что думаешь.

 

Если бы я знал, что сегодня я в последний раз вижу тебя спящей, я бы крепко обнял тебя и молился Богу, чтобы он сделал меня твоим ангелом-хранителем. Если бы я знал, что сегодня вижу в последний раз, как ты выходишь из дверей, я бы обнял, поцеловал бы тебя и позвал бы снова, чтобы дать тебе больше. Если бы я знал, что слышу твой голос в последний раз, я бы записал на плёнку всё, что ты скажешь, чтобы слушать это ещё и ещё, бесконечно. Если бы я знал, что это последние минуты, когда я вижу тебя, я бы сказал: Я люблю тебя и не предполагал, глупец, что ты это и так знаешь. Всегда есть завтра, и жизнь предоставляет нам ещё одну возможность, чтобы всё исправить, но если я ошибаюсь и сегодня это всё, что нам осталось, я бы хотел сказать тебе, как сильно я тебя люблю, и что никогда тебя не забуду. Ни юноша, ни старик не может быть уверен, что для него наступит завтра.

 

Сегодня, может быть, последний раз, когда ты видишь тех, кого любишь. Поэтому не жди чего-то, сделай это сегодня, так как если завтра не придёт никогда, ты будешь сожалеть о том дне, когда у тебя не нашлось времени для одной улыбки, одного объятия, одного поцелуя, и когда ты был слишком занят, чтобы выполнить последнее желание.

 

Поддерживай близких тебе людей, шепчи им на ухо, как они тебе нужны, люби их и обращайся с ними бережно, найди время для того, чтобы сказать: "мне жаль", "прости меня, пожалуйста" и "спасибо", и все те слова любви, которые ты знаешь. Никто не запомнит тебя за твои мысли.

 

Проси у Господа мудрости и силы, чтобы говорить о том, что чувствуешь. Покажи твоим друзьям, как они важны для тебя. Если ты не скажешь этого сегодня, завтра будет таким же как вчера. И если ты этого не сделаешь никогда, ничто не будет иметь значения. Воплоти свои мечты. Это мгновение пришло.

[(0_o)]

Ознакомился

[Dark_-]

на 1 эпик темы

[rubish]

он же еще жив 

[Kensaj]

КРОВ ИЗ ГЛАЗ ПОТЕКЛА ПОСЛЕ ПРОЧТЕНИЯ

[justice_st]

стенаааа :opasnoste:

[moofff]

БЛя,братан ,выручил

я уже сижу и думаю

а какого хуя на продоте 5-7 дней нет стен текста ? 

 

 

Благодарствую 

[Gomosek]

переведіть на Українську мову  :vortex:

[1ntense]

БЛя,братан ,выручил

я уже сижу и думаю

а какого хуя на продоте 5-7 дней нет стен текста ? 

 

 

Благодарствую 

блядь да это не стена, хули там 3 минуты читать пиздец, кому нада - прочтет

[Rain_vn]

переведіть на Українську мову  :vortex:

давай ты быковать не будешь?

[1ntense]

переведіть на Українську мову  :vortex:

 

 

Якби на одну мить Бог забув, що я всього лише тряпічная маріонетка, і подарував би мені шматочок життя, я б тоді, напевно, не говорив все, що думаю, але точно б думав, що говорю. Я б цінував речі, не за те, скільки вони коштують, але за те, скільки вони значать. Я б спав менше, більше б мріяв, розуміючи, що кожну хвилину, коли ми закриваємо очі, ми втрачаємо шістдесят секунд світла. Я б йшов, доки всі інші стоять, не спав, поки інші сплять. Я б слухав, коли інші говорять, і як би я насолоджувався чудовим смаком шоколадного морозива.

 

Якби Бог обдарував мене ще однією миттю життя, я б одягався скромніше, валявся б на сонці, підставивши теплим променям не тільки моє тіло, а й душу. Господь, якби у мене було серце, я б написав всю свою ненависть до льоду і чекав поки вийде сонце. Я б намалював мрією Ван Гога на зірках поему Бенедетті, і пісня Серрат стала б серенадою, яку я б подарував Місяцю. Я б полив сльозами троянди, щоб відчути біль їхніх шпильок і яскраво-червоний поцілунок їхніх пелюсток ...

 

Господь, якби у мене ще залишався шматочок життя, я б не провів жодного дня, не сказавши людям, яких я люблю, що я їх люблю. Я б переконав кожну дорогу мені людину в моїй любові і жив би закоханий в любов. Я б пояснив тим, які помиляються, вважаючи, що перестають закохуватися, коли старіють, не розуміючи, що старіють, коли перестають закохуватися!

 

Дитині я б подарував крила, але дозволив їй самій навчитися літати. Людей похилого віку я б переконав в тому, що смерть приходить не зі старістю, але із забуттям. Я стільки навчився у вас, люди, я зрозумів, що весь світ хоче жити в горах, не розуміючи, що справжнє щастя в тому, як ми піднімаємося в гору.

 

Я зрозумів, що з того моменту, коли вперше новонароджене немовля стисне в своєму маленькому кулачку палець батька, воно більше ніколи його не відпустить. Я зрозумів, що одна людина має право дивитися на іншу звисока тільки тоді, коли вона допомагає їй піднятися. Є стільки речей, яким я би міг ще навчитися у вас, люди, але, на самій-то справі, вони навряд чи стануть в нагоді, тому що, коли мене покладуть в цей чемодан, я, на жаль, вже буду мертвий. Завжди говори те, що відчуваєш, і роби те, що думаєш.

 

Якби я знав, що сьогодні я востаннє бачу тебе сплячою, я б міцно обійняв тебе і молився Богу, щоб він зробив мене твоїм ангелом-охоронцем. Якби я знав, що сьогодні бачу востаннє, як ти виходиш з дверей, я б обійняв, поцілував би тебе і покликав би знову, щоб дати тобі більше. Якби я знав, що чую твій голос востаннє, я б записав на плівку все, що ти скажеш, щоб слухати це ще і ще, нескінченно. Якби я знав, що це останні хвилини, коли я бачу тебе, я б сказав: Я люблю тебе і не передбачав, дурень, що ти це і так знаєш. Завжди є завтра, і життя надає нам ще одну можливість, щоб все виправити, але якщо я помиляюся і сьогодні це все, що нам залишилося, я б хотів сказати тобі, як сильно я тебе люблю, і що ніколи тебе не забуду. Ні юнак, ні старий не може бути впевнений, що для нього настане завтра.

 

Сьогодні, можливо, останній раз, коли ти бачиш тих, кого любиш. Тому не чекай чогось, зроби це сьогодні, оскільки якщо завтра не прийде ніколи, ти будеш шкодувати про той день, коли у тебе не знайшлося часу для однієї усмішки, одних обіймів, одного поцілунку, і коли ти був надто зайнятий, щоб виконати останнє бажання.

 

Підтримуй близьких тобі людей, шепочи їм на вухо, як вони тобі потрібні, люби їх і поводься з ними дбайливо, знайди час для того, щоб сказати: "мені шкода", "пробач мене, будь ласка" і "спасибі", і всі ті слова любові, які ти знаєш. Ніхто не запам'ятає тебе за твої думки.

 

Проси у Господа мудрості і сили, щоб говорити про те, що відчуваєш. Покажи твоїм друзям, як вони важливі для тебе. Якщо ти не скажеш цього сьогодні, завтра буде таким же як вчора. І якщо ти цього не зробиш ніколи, ніщо не матиме значення. Втіль свої мрії. Ця мить прийшла.

 

[NaO]

собственно, Маркес еще вполне жив ._.

[justice_st]

если БЫ...

[1ntense]

собственно, Маркес еще вполне жив ._.

Предсмертное тут значит не то что он писал это за пару дней до смерти, тут надо копать глубже 

[Gomosek]

переведіть на Українську мову  :vortex:

давай ты быковать не будешь?

дал бы тебе в ротик, но твой герпес и кариес 

[Rain_vn]

переведіть на Українську мову  :vortex:

давай ты быковать не будешь?

дал бы тебе в ротик, но твой герпес и кариес 

а чого це ти вже не українською?

 

[Z-t-1-m-Q]

переведіть на Українську мову  :vortex:

 

 

Якби на одну мить Бог забув, що я всього лише тряпічная маріонетка, і подарував би мені шматочок життя, я б тоді, напевно, не говорив все, що думаю, але точно б думав, що говорю. Я б цінував речі, не за те, скільки вони коштують, але за те, скільки вони значать. Я б спав менше, більше б мріяв, розуміючи, що кожну хвилину, коли ми закриваємо очі, ми втрачаємо шістдесят секунд світла. Я б йшов, доки всі інші стоять, не спав, поки інші сплять. Я б слухав, коли інші говорять, і як би я насолоджувався чудовим смаком шоколадного морозива.

 

Якби Бог обдарував мене ще однією миттю життя, я б одягався скромніше, валявся б на сонці, підставивши теплим променям не тільки моє тіло, а й душу. Господь, якби у мене було серце, я б написав всю свою ненависть до льоду і чекав поки вийде сонце. Я б намалював мрією Ван Гога на зірках поему Бенедетті, і пісня Серрат стала б серенадою, яку я б подарував Місяцю. Я б полив сльозами троянди, щоб відчути біль їхніх шпильок і яскраво-червоний поцілунок їхніх пелюсток ...

 

Господь, якби у мене ще залишався шматочок життя, я б не провів жодного дня, не сказавши людям, яких я люблю, що я їх люблю. Я б переконав кожну дорогу мені людину в моїй любові і жив би закоханий в любов. Я б пояснив тим, які помиляються, вважаючи, що перестають закохуватися, коли старіють, не розуміючи, що старіють, коли перестають закохуватися!

 

Дитині я б подарував крила, але дозволив їй самій навчитися літати. Людей похилого віку я б переконав в тому, що смерть приходить не зі старістю, але із забуттям. Я стільки навчився у вас, люди, я зрозумів, що весь світ хоче жити в горах, не розуміючи, що справжнє щастя в тому, як ми піднімаємося в гору.

 

Я зрозумів, що з того моменту, коли вперше новонароджене немовля стисне в своєму маленькому кулачку палець батька, воно більше ніколи його не відпустить. Я зрозумів, що одна людина має право дивитися на іншу звисока тільки тоді, коли вона допомагає їй піднятися. Є стільки речей, яким я би міг ще навчитися у вас, люди, але, на самій-то справі, вони навряд чи стануть в нагоді, тому що, коли мене покладуть в цей чемодан, я, на жаль, вже буду мертвий. Завжди говори те, що відчуваєш, і роби те, що думаєш.

 

Якби я знав, що сьогодні я востаннє бачу тебе сплячою, я б міцно обійняв тебе і молився Богу, щоб він зробив мене твоїм ангелом-охоронцем. Якби я знав, що сьогодні бачу востаннє, як ти виходиш з дверей, я б обійняв, поцілував би тебе і покликав би знову, щоб дати тобі більше. Якби я знав, що чую твій голос востаннє, я б записав на плівку все, що ти скажеш, щоб слухати це ще і ще, нескінченно. Якби я знав, що це останні хвилини, коли я бачу тебе, я б сказав: Я люблю тебе і не передбачав, дурень, що ти це і так знаєш. Завжди є завтра, і життя надає нам ще одну можливість, щоб все виправити, але якщо я помиляюся і сьогодні це все, що нам залишилося, я б хотів сказати тобі, як сильно я тебе люблю, і що ніколи тебе не забуду. Ні юнак, ні старий не може бути впевнений, що для нього настане завтра.

 

Сьогодні, можливо, останній раз, коли ти бачиш тих, кого любиш. Тому не чекай чогось, зроби це сьогодні, оскільки якщо завтра не прийде ніколи, ти будеш шкодувати про той день, коли у тебе не знайшлося часу для однієї усмішки, одних обіймів, одного поцілунку, і коли ти був надто зайнятий, щоб виконати останнє бажання.

 

Підтримуй близьких тобі людей, шепочи їм на вухо, як вони тобі потрібні, люби їх і поводься з ними дбайливо, знайди час для того, щоб сказати: "мені шкода", "пробач мене, будь ласка" і "спасибі", і всі ті слова любові, які ти знаєш. Ніхто не запам'ятає тебе за твої думки.

 

Проси у Господа мудрості і сили, щоб говорити про те, що відчуваєш. Покажи твоїм друзям, як вони важливі для тебе. Якщо ти не скажеш цього сьогодні, завтра буде таким же як вчора. І якщо ти цього не зробиш ніколи, ніщо не матиме значення. Втіль свої мрії. Ця мить прийшла.

 

 

ахаха не растерялся 

[Kensaj]

Если бы на одно мгновение Бог забыл, что я всего лишь тряпичная марионетка, и подарил бы мне кусочек жизни, я бы тогда, наверно, не говорил всё, что думаю, но точно бы думал, что говорю. Я бы ценил вещи, не за то сколько они стоят, но за то, сколько они значат. Я бы спал меньше, больше бы мечтал, понимая, что каждую минуту когда мы закрываем глаза, мы теряем шестьдесят секунд света. Я бы шёл, пока все остальные стоят, не спал, пока другие спят. Я бы слушал, когда другие говорят, и как бы я наслаждался чудесным вкусом шоколадного мороженного.

 

Если бы Бог одарил меня ещё одним мгновением жизни, я бы одевался скромнее, валялся бы на солнце, подставив тёплым лучам не только моё тело, но и душу. Господь, если бы у меня было сердце, я бы написал всю свою ненависть ко льду и ждал пока выйдет солнце. Я бы нарисовал мечтой Ван Гога на звёздах поэму Бенедетти, и песня Серрат стала бы серенадой, которую я бы подарил Луне. Я бы полил слезами розы, чтобы почувствовать боль их шипов и алый поцелуй их лепестков...

 

Господь, если бы у меня ещё оставался кусочек жизни, я бы не провёл ни одного дня, не сказав людям, которых я люблю, что я их люблю. Я бы убедил каждого дорогого мне человека в моей любви и жил бы влюбленный в любовь. Я бы объяснил тем, которые заблуждаются, считая, что перестают влюбляться, когда стареют, не понимая, что стареют, когда перестают влюбляться!

 

Ребёнку я бы подарил крылья, но позволил ему самому научиться летать. Стариков я бы убедил в том, что смерть приходит не со старостью, но с забвением. Я столькому научился у вас, люди, я понял, что весь мир хочет жить в горах, не понимая, что настоящее счастье в том, как мы поднимаемся в гору.

 

Я понял, что с того момента, когда впервые новорожденный младенец сожмёт в своем маленьком кулачке палец отца, он его больше никогда его не отпустит. Я понял, что один человек имеет право смотреть на другого свысока только тогда, когда он помогает ему подняться. Есть столько вещей, которым я бы мог ещё научиться у вас, люди, но, на самом-то деле, они вряд ли пригодятся, потому что, когда меня положат в этот чемодан, я, к сожалению, уже буду мёртв. Всегда говори то, что чувствуешь, и делай, то что думаешь.

 

Если бы я знал, что сегодня я в последний раз вижу тебя спящей, я бы крепко обнял тебя и молился Богу, чтобы он сделал меня твоим ангелом-хранителем. Если бы я знал, что сегодня вижу в последний раз, как ты выходишь из дверей, я бы обнял, поцеловал бы тебя и позвал бы снова, чтобы дать тебе больше. Если бы я знал, что слышу твой голос в последний раз, я бы записал на плёнку всё, что ты скажешь, чтобы слушать это ещё и ещё, бесконечно. Если бы я знал, что это последние минуты, когда я вижу тебя, я бы сказал: Я люблю тебя и не предполагал, глупец, что ты это и так знаешь. Всегда есть завтра, и жизнь предоставляет нам ещё одну возможность, чтобы всё исправить, но если я ошибаюсь и сегодня это всё, что нам осталось, я бы хотел сказать тебе, как сильно я тебя люблю, и что никогда тебя не забуду. Ни юноша, ни старик не может быть уверен, что для него наступит завтра.

 

Сегодня, может быть, последний раз, когда ты видишь тех, кого любишь. Поэтому не жди чего-то, сделай это сегодня, так как если завтра не придёт никогда, ты будешь сожалеть о том дне, когда у тебя не нашлось времени для одной улыбки, одного объятия, одного поцелуя, и когда ты был слишком занят, чтобы выполнить последнее желание.

 

Поддерживай близких тебе людей, шепчи им на ухо, как они тебе нужны, люби их и обращайся с ними бережно, найди время для того, чтобы сказать: "мне жаль", "прости меня, пожалуйста" и "спасибо", и все те слова любви, которые ты знаешь. Никто не запомнит тебя за твои мысли.

 

Проси у Господа мудрости и силы, чтобы говорить о том, что чувствуешь. Покажи твоим друзьям, как они важны для тебя. Если ты не скажешь этого сегодня, завтра будет таким же как вчера. И если ты этого не сделаешь никогда, ничто не будет иметь значения. Воплоти свои мечты. Это мгновение пришло.

perevedite kto nibyd na armyansky yazik plz

[Gomosek]

переведіть на Українську мову  :vortex:

давай ты быковать не будешь?

дал бы тебе в ротик, но твой герпес и кариес 

а чого це ти вже не українською?

да, чтоб тебе клоуну понятней было.

[Rain_vn]

переведіть на Українську мову  :vortex:

давай ты быковать не будешь?

дал бы тебе в ротик, но твой герпес и кариес 

а чого це ти вже не українською?

да, чтоб тебе клоуну понятней было.

ти ж наче гордий українець

чи то тільки шоб себе дурником виставити?